Бійка на роботі – це особисте чи нещасний випадок на виробництві?

Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09.01.2020 у справі № 635/3143/17 зроблено наступний висновок з цього питання.

Фабула справи. Під час виконання Особою 1 своїх трудових обов’язків на підприємстві, між ним та Особою 2 сталася сварка, внаслідок якої останній вдарив Особу 1 у лице, чим заподіяв йому тілесні ушкодження. Вироком суду Особа 2 був визнаний винним у спричиненні Особі 1 тілесних ушкоджень на його робочому місці.
Особа 1 звернувся із позовом до підприємства, треті особи ГУ Держпраці, Фонд соціального страхування, про встановлення факту нещасного випадку на виробництві, визнання незаконними актів про нещасний випадок на виробництві, не пов’язаний з виробництвом та їх скасування, зобов’язання вчинити певні дії.
Судом першої інстанції, яке залишено без змін судом апеляційної інстанції – у задоволенні позову Особі 1 відмовлено, оскільки на думку суду позивачем не було доведено факт того, що нещасний випадок з ним стався на роботі, погіршення стану його здоров’я, інвалідність є у причинному зв’язку із отриманими тілесними ушкодженнями саме на робочому місці.
Висновок Верховного суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 цього Закону факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі — Порядок), затвердженому Кабінетом Міністрів України. Пунктом 7 Порядку передбачено, що розслідування проводиться у разі раптового погіршення стану здоров’я працівника, одержання ним поранення, травми, у тому числі, внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою. За пунктом 14 Порядку визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що стались з працівниками під час виконання трудових обов’язків, а також ті, що стались у період: перебування на робочому місці, починаючи з прибуття працівника на підприємство до його вибуття, який фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, у тому числі протягом робочого часу, підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва.
Відповідно до пункту 16 Порядку нещасні випадки, пов’язані із завданням тілесних ушкоджень іншою особою, або вбивство працівника під час виконання чи у зв’язку з виконанням ним трудових (посадових) обов’язків чи дій в інтересах підприємства незалежно від порушення кримінальної справи розслідуються відповідно до цього Порядку. Такі випадки визнаються пов’язаними з виробництвом (крім випадків, що сталися з особистих мотивів).
Вказівка у вироку районного суду про те, що Особа 2 заподіяв Особа 1 тілесні ушкодження в ході конфлікту, що раптово виник на грунті особистих неприязних відносин, не свідчить про наявність підстав для невизнання нещасного випадку таким, що пов’язаний із виробництвом, оскільки цим же вироком встановлено, що Особа 2 пред’явив Особа 1 претензії щодо охорони припаркованого автомобіля.
В науці кримінального права до особистих мотивів злочину відносять помсту, сексуальні спонукання, ревнощі, боягузтво, жорстокість, кар’єризм, заздрість, жалість, співчуття, родинні та інші почуття, сором, захопленість певними предметами або будь-якою діяльністю.
Виникнення конфлікту на грунті претензій щодо неналежного виконання трудових обов’язків Особою 2 підприємства свідчить про відсутність підстав для застосування виключення, передбаченого пунктом 16 Порядку (щодо випадків, що сталися з особистих мотивів).
А отже, на думку Верховного суду – тілесні ушкодження, отримані Позивачем внаслідок агресивних дій іншого працівника, сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, а отже – це є нещасним випадком, пов’язаним з виробництвом.


Ваш комментарий будет первым

Добавить комментарий

Популярное

Top